КИЇВРАДА ЗБІЛЬШИЛА НОРМАТИВНО ГРОШОВУ ВАРТІСТЬ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК У КИЄВІ

В результаті затвердження нової нормативної грошової оцінки земель, остання зросла в півтора-два рази майже на всі земельні ділянки в Києва.

Проведемо аналіз нових показників нормативної грошової оцінки земель.

Дарницький район міста Києва – визначені економіко-планувальні зони: 665 – район метро Осокорки, до вул. Урлівська, Княжий Затон, 666 – район метро Позняки, по вул. Б. Гмирі, 667 – біля метро Харківська – вул. Ревуцького, Кошиця, Олійника і т.д.. Таким чином, зазначені ділянки приблизно однорідні за своїми характеристиками – приблизно однаковий час забудови, віддаленість від метро, грунту, інженерні мережі і т.д.. Разом з тим, різниця між найбільшим і найменшим розміром нормативної грошової оцінки коливається майже вдвічі. Тобто, майже вдвічі розрізняється і орендна плата / земельний податок за приблизно однакові земельні ділянки при їх однаковому використанні.

Аналогічна ситуація і в інших районах Києва.

Але є й особливості. Наприклад, в 402 економіко-планувальній зоні розмір нормативної грошової оцінки зріс лише в 1,28 раз, хоча в сусідній 401 – в 1,81 разів. Чим обгрунтована така різниця? Можливо, тим, що саме в економіко-планувальній зоні 402, яка охоплює території біля метро Мінська і Оболонь, потрапляє добре відомий усім ТЦ «Dream town», побудований прямо на роздільній смузі над метрополітеном?

Далі – в районі метро Видубичі перебувають землі промисловості і розташовані великі підприємства (економіко-планувальні зони 187,188). Зазначені підприємства сьогодні знаходяться в дуже складному становищі у зв’язку зі значним підвищенням вартості енергоресурсів і зростанням курсу долара. Незважаючи на це, нормативна грошова оцінка них підвищується в 1,42-1,62 рази. При цьому, нормативна грошова оцінка в економіко-планувальної зони 186 із землями такого ж характеру, але на яких не розташовані промислові об’єкти, росте тільки в 1,22 рази. Міська влада свідомо душить промисловість міста?

За останні 1,5 року кількість виробничих підприємств у Києві скоротилася з 575 до 403. У тих, що ще сьогодні працюють – дуже низька рентабельність. Високий рівень інфляції та фактичне скорочення робочих місць призвело до зниження купівельної спроможності громадян, від чого в першу чергу страждають підприємці.

І в такій ситуації Київська міська рада вдвічі піднімає розмір орендної плати за землю та земельного податку?

Може, це спосіб змусити підприємців перенести виробничі потужності за межі Києва? Ногами вперед?

У результаті таких непродуманих дій нової влади ми досягнемо одного – скорочення виробництва, звільнення працівників і зниження надходжень до бюджету міста Києва. І безпосередньо це торкнеться саме найменш захищені верстви населення. Адже для них зросте кінцева вартість найнеобхідніших товарів і продуктів. І в результаті буханець хліба коштуватиме в 3 а то і в 4-5 разів більше, ніж сьогодні.

Якщо сьогодні нова влада Києва не зрозуміє, що діє по-старому, що одноразове наповнення бюджету призведе до його дефіциту в рази більшого, ніж сьогодні, і до повного колапсу економіки міста, незабаром ми отримаємо новий Майдан.